Бандерівці
розмножувались укусами. Людина, покусана бандерівцем, нічим не виявляла
себе до повного місяця; тоді виходила надвір, казала "свій, до свого,
по своє" і перекидалась бандерівцем в кожусі і з обрізом. Таким-сяким
порятунком від укусу бандерівця був тільки один варіант - укус чекіста.
Люди, укушені чекістами, ставали стукачами. Уночі вони виходили в ліс і
стукали по дереву морзянкою. Укушені бандерівцями стукачі просто
умирали, і це давало підстави Православній Церкві(МП) їх відспівувати.